Контактний карієс – підступна форма ураження зубних тканин. Його складно виявити на ранньому етапі, адже пацієнт не помічає візуальних змін, відповідно, не звертається до лікаря вчасно. Патологія розвивається у проміжках між зубами, де скупчуються залишки їжі та мікробний наліт, а умови для гігієнічного очищення фізіологічно обмежені.
Чому з’являється міжзубний карієс?
Контактна зона зубів майже не піддається очищенню зубною щіткою, особливо при нерівно розташованих чи скупчених зубах.
Причини виникнення карієсу у контактних зонах:
- накопичення нальоту, зубного каменю;
- недостатня гігієна міжзубних проміжків;
- щільні міжзубні контакти;
- порушення прикусу, скупченість, атипове розташування зубів;
- наявність старих реставрацій, пломб, коронок;
- висока карієсогенність слини (низький pH, брак мінералів);
- вуглеводна дієта, переважання липких продуктів.
Міжзубний карієс часто має симетричне розташування: уражаються обидва боки контактної пари. Якщо не виявити захворювання на початковій стадії, вогнище швидко прогресує вглиб дентину.
Як діагностують карієс у контактній зоні?
Складність діагностики в тому, що зовнішні прояви можуть бути мінімальними або взагалі відсутніми. Досить часто ззовні емаль виглядає неушкодженою, а пацієнт не відчуває жодного дискомфорту.
Об’єктивне виявлення ураження можливе за допомогою спеціалізованих методів:
- Транслюмінесценція. Зуб просвічується світлом для виявлення тіней від дефектів.
- Прикусний рентген. Чітко демонструє міжзубні ушкодження.
- Карієс-детектори. Додаткові методи візуалізації сучасної стоматології.
- Огляд з мікроскопом. Точно показує навіть початкові зміни, стан емалі.
- Інтраоральне сканування. Цифровий датчик сканує зуби з усіх сторін.
Самостійне виявлення контактного карієсу майже неможливе, поки ураження не досягло критичних масштабів. Візуально він замаскований, а чутливість виникає досить пізно. Найчастіше дефект спостерігається в жувальній зоні, видимість якої слабка.
Як лікувати контактний карієс?
Тактика лікування залежить від стадії захворювання. Поверхневе ураження за умови збереження цілісності емалі можна зупинити ремінералізацією. У більшості випадків не обійтись без препарування тканин і реставрації.
В РЕФЕРТА лікування проводиться під мікроскопом із ретельною обробкою країв каріозної порожнини або за класичним протоколом (залежно від бажання пацієнта, доступності та глибини пошкодження). Методом композитної реставрації відновляється анатомічна форма. Якщо зуби зруйновані більше ніж на 50%, доцільно встановити коронку. У разі глибокого ураження дентину можливе застосування керамічних накладок для надійного кріплення ортопедичного виробу.
Чим небезпечне зволікання з лікуванням?
Найбільша проблема міжзубного карієсу полягає у масштабі пошкоджень – замість одного страждають одразу обидва зуби, що подвоює кількість матеріалів, часу та грошових вкладень пацієнта. Поглиблення хвороби у дентин згодом призводить до болісного запалення пульпи й необхідності ендодонтичного лікування.
Типові ускладнення контактного карієсу:
- пульпіт;
- періодонтит;
- злам стінки зуба;
- вторинний карієс під пломбою;
- запалення ясен.
Як запобігти утворенню контактного карієсу?
Профілактика передбачає:
- використання флосу, іригатора;
- обов’язкове полоскання рота після чищення;
- професійну гігієну кожні 6 місяців;
- контроль стану старих пломб і протезів.
Професійна чистка дозволяє не тільки подбати про естетику та позбутися твердих відкладень, а й контролювати стан зубів. Якщо у стоматолога під час візуального огляду виникне підозра на приховані каріозні утворення, він направить на додаткову апаратну діагностику.
Висновок
Контактний карієс потребує уваги, адже створює серйозний ризик для кількох сусідніх зубів. Ігнорування профілактики або сподівання на візуальні симптоми призводить до запізнілого звернення й ускладненого лікування. Коректна гігієна, регулярний контроль у стоматолога, точна діагностика – ключ до збереження здоров’я міжзубних контактів.
