Існують різні методи відновлення пошкодженого зуба, одним з яких є встановлення зубного штифта. Конструкція забезпечує надійну опору для відбудови коронкової частини навіть при сильному руйнуванні. Втім, багатьох пацієнтів цікавлять питання безпеки, функціональності та надійності подібних елементів у ротовій порожнині. В цій статті ми ознайомимо вас із нюансами методики та надамо відповіді.
Що таке зубний штифт?
Зубний штифт — це спеціальний стрижень, який вводиться в кореневий канал для зміцнення структури та відновлення коронки. Він служить основою під пломбу або коронку (залежно від ситуації), забезпечуючи стабільність та довговічність реставрації.
За матеріалом штифти поділяються на:
- Металеві. Виробляються з нержавіючої сталі, титану та інших сплавів. Відзначаються міцністю і довговічністю.
- Безметалеві. Складаються із композитних матеріалів: скловолоскловолокна, кераміки. Мають близький до натурального дентину колір, тому можуть застосовуватися у фронтальній зоні. Підходять при алергії на метал.
За формою розрізняються циліндричні, конічні та змішані штифти. Перші характеризуються рівномірною товщиною по всій довжині, тому розподіляють навантаження рівномірно. Другі – звужуються донизу, що полегшує їх встановлення в канали та забезпечує кращу фіксацію. У складних випадках ставлять циліндрично-конічні моделі, які поєднують переваги двох типів.
За способом фіксації штифти бувають:
- Активні. Оснащені різьбою, вони вкручуються в стінки кореневого каналу, забезпечуючи надійну механічну фіксацію.
- Пасивні. Фіксуються в каналах на стоматологічний цемент без додаткового механічного втручання, що зменшує ризик тріщин у корені.
Показання до установки
Деколи пацієнт приходить на лікування карієсу чи пульпіту, а лікар повідомляє про необхідність ставити штифт. Так відбувається, якщо коронковова частини зуба значно зруйнована (наприклад, всередині) і стандартні методи реставрації не зможуть забезпечити достатню стабільність.
Серед основних показань:
- Сильне каріозне ураження, яке призвело до втрати значної частини зубної тканини.
- Механічні пошкодження внаслідок травм або надмірного жувального навантаження.
- Підготовка до протезування, коли необхідно забезпечити опору під коронку, мостоподібний протез.
Протипоказання
Існують певні протипоказання для установки штифта:
- недостатня довжина або міцність кореня;
- запальні процеси в періапікальних тканинах (гранульоми, кісти);
- тріщини, переломи кореня.
Як відбувається процедура?
Етапи лікування:
- Діагностика та планування. Стоматолог оцінює стан зуба, проводить рентгенологічне обстеження.
- Підготовка кореня. Пульпа видаляється. Канал обробляється механічно та медикаментозно, потім пломбується.
- Формування ложа. У запломбованому каналі створюється простір потрібної форми й розміру.
- Фіксація. Штифт вводиться в підготовлений канал, закріплюється відповідним способом.
- Реставрація коронки. На зуботехнічний виріб наноситься пломбувальний матеріал або фіксується коронка.
По завершенню комплексу маніпуляцій зуб набуває фізіологічної форми. Штифт прихований всередині, тому ніяк не впливає на вигляд усмішки.
Чи боляче ставити штифт?
Установка штифта є частиною ендодонтичного лікування, яке проводиться під анестезією, яка блокує больовий синдром. За бажанням можна навіть обрати медикаментозний сон. Після завершення дії знеболювального можливий незначний дискомфорт, який зазвичай минає протягом кількох днів.
Чи безпечно мати металеві елементи в роті?
Сучасні металеві штифти біосумісні, не викликають алергічних реакцій, не піддаються корозії. Вони безпечні для організму, не змінюють спосіб життя чи лікування.
Штифти у зубі не впливають на результати діагностичних процедур МРТ і КТ.
Пацієнтам з підвищеною чутливістю рекомендуються безметалеві моделі. Вони аналогічно міцні, при цьому естетичніші та повністю суміснісні з організмом. Скловолоконні, керамічні вироби не створюють металевих відблисків у зубі, що важливо при роботі у зоні усмішки. Вибір оптимальної конструкції залежить від клінічної ситуації, рекомендацій лікаря, індивідуальних побажань пацієнта.
Переваги зміцнення зуба штифтом
Використання штифтів має низку переваг:
- збереження кореня без потреби у видаленні та імплантації;
- зміцнення конструкції навіть при невеликому залишку рідних тканин у коронковій частині;
- довговічність;
- естетичність;
- універсальність.
Встановлення штифта продовжує «життя» зубу. Процедура безпечна, безболісна, перевірена роками, тому немає підстав відноситися до неї з пересторогою.