Флюс супроводжується набряком ясен, болем, підвищенням температури та погіршенням загального самопочуття. Серед поширених помилок пацієнтів спроби зменшити симптоми прогріванням, полосканнями або самостійним прийманням препаратів. Розгляньмо, чому такі методи небезпечні та як діяти правильно.
Що таке флюс і чому він з’являється?
В побуті флюсом називають запалення, яке виглядає як біла гнійна цятка на яснах. Медична назва стану – періостит. Найчастіше інфекція потрапляє до навколишніх тканин через кореневі канали.
Причиною може бути не вилікуваний пульпіт, періодонтит, кіста, травма, ускладнення після стоматологічного втручання. Організм намагається локалізувати інфекцію, накопичуючи навколо неї запальний ексудат. Рідина шукає вихід на поверхню – саме так формується флюс на яснах.
Самостійне зникнення періоститу не свідчить про одужання. Проривання гною назовні дійсно тимчасово зменшує набряк та біль, однак інфекція лишається в навколозубних тканинах.
Як розпізнати флюс?
На початковій стадії періостит можна сплутати зі звичайним запаленням ясен чи захворюванням проблемного зуба. Згодом симптоми стають більш вираженими.
Характерні ознаки флюсу:
- різкий, пульсуючий біль, що посилюється при натисканні;
- набряк ясен, прилеглої частини щоки;
- помітна асиметрія обличчя на стороні запалення;
- біль під час жування;
- відчуття, що проблемний зуб став вищим і заважає змиканню щелеп;
- підвищена температура, слабкість;
- поява гнійного горбика;
- виділення гною в ротову порожнину.
Особливої уваги потребує виражений набряк щоки, температура та швидке збільшення припухлості. Розповсюдження інфекції на прилеглі тканини становить серйозну небезпеку, тому чекати самостійного прориву абсцесу не варто.
Чому не можна нагрівати флюс?
Тепло розширює кровоносні судини й посилює кровообіг, чим сприяє збільшенню набряку та поширенню інфекції на сусідні тканини. Головну небезпеку становить поширення гнійного процесу в глибокі тканини обличчя та шиї. У складних випадках інфекція може призвести до флегмони чи інших важких ускладнень. Через це грілки, гарячі компреси та інші прогрівання при флюсі протипоказані.
Основні помилки пацієнтів при флюсі:
- Самостійне приймання антибіотиків. Без стоматологічної допомоги осередок запалення залишається, а призначення ліків без консультації лікаря шкодить організму.
- Полоскання трав’яними відварами. Ромашка, календула, інші рослинні засоби тимчасово очищають слизову, проте не проникають в канали.
- Очікування самостійного одужання. Запалення в тканинах періодонту й окісті переходить в хронічну форму навіть після витоку гною.
Що робити при перших симптомах флюсу?
При появі болю, набряку та інших ознак гнійного запалення необхідно звернутися до стоматолога. Перед візитом головне завдання пацієнта полягає в тому, щоб не створити умов для поширення інфекції.
Перелік правильних дій:
- Записатися на консультацію до стоматолога. За необхідності лікар залучить хірурга, ендодонтиста, іншого профільного фахівця.
- Прикласти прохолодний компрес до щоки через тканину на короткий час. Лід безпосередньо до шкіри прикладати не можна.
- За потреби прийняти перевірений знеболювальний препарат, який підходить та не має протипоказань для конкретного пацієнта. Оптимальні ліки та їх дозування краще узгодити з лікарем.
- Утриматися від дуже гарячої, твердої, гострої їжі.
- Жувати бажано на протилежному боці.
- Не проколювати, не видавлювати гнійник самостійно.
Лікування флюсу в стоматології РЕФЕРТА
Тактика лікування флюсу в Києві залежить від джерела інфекції, стану зуба та поширення запального процесу. Спочатку стоматолог проводить огляд та діагностику. За показаннями використовуються рентгенографія або комп’ютерна томографія, які допомагають оцінити стан та визначити точну локалізацію патології.
Залежно від клінічної ситуації може проводитися розтин гнійного осередку зі встановленням дренажу для відтоку ексудату. Після усунення гострого запалення лікар визначає подальшу тактику терапії причинного зуба. При можливості збереження здійснюється ендодонтичне лікування. У разі вертикальної тріщини, руйнування кореня чи зуба на понад 50% показане видалення.
Антибактеріальні препарати призначаються не завжди. Їх виписують на основі оцінки тяжкості перебігу, температури, розміру набряку та загального стану пацієнта. Після лікування потрібен контрольний огляд, щоб переконатися в регресі запалення.
